Аналіз першого тайму: Полісся – Лівий Берег. Аутсайдер диктує умови фавориту.
Матч 10-го туру між Житомирським Поліссям та столичним Лівим Берегом обіцяв бути формальністю для господарів. Проте вже після перших 45 хвилин стало очевидно: цей поєдинок не пройде за звичним сценарієм. Уболівальники, які очікували побачити атакувальну міць “вовків”, стали свідками зовсім іншого видовища.
Фаворит? Лише на папері. Полісся виглядало безпорадно в атаці, не створивши жодного гольового моменту. Дисциплінована оборона Лівого Берега майстерно перекривала всі підходи до свого штрафного. Відчувалося, що гості ретельно вивчили суперника та продумали кожен хід: Житомир так і не зміг знайти свого ритму. Індивідуальні вміння гравців, які зазвичай додають гостроти атаці господарів, виявилися нейтралізованими надійною оборонною стіною столичної команди.
А що ж Лівий Берег? Їхня гра нагадувала класичний «бий-біжи»: проста, пряма, але ефективна. Боролися за кожен м’яч, відчутно тиснули в єдиноборствах і часто змушували житомирян помилятися. Полісся, звичайно, не поступилося у боротьбі, проте в атаці виглядало обережно й обмежувалося лише епізодичними контратаками.
Щодо захисту, господарі діяли досить злагоджено: великих провалів біля своїх воріт не допускали, перехоплюючи небезпечні передачі ще на підступах до штрафного. Проте це не та гра, на яку чекали місцеві фанати. Житомирські “вовки” мали б гнатися вперед, створювати моменти та тиснути суперника. Натомість на табло залишилися нулі — результат, який більше відповідає плану на гру Лівого Берега, ніж Полісся.
Перший тайм безсумнівно залишився за аутсайдером. Якщо Житомир хоче взяти три очки, їм доведеться кардинально змінити тактику після перерви.
Аналіз другого тайму: розчарування для фаворита та тріумф аутсайдера.
Другий тайм зустрічі між Житомирським Поліссям і Лівим Берегом виявився не менш складним для господарів. Гольових моментів залишалося небагато, і кожна з команд мала лише по кілька шансів відкрити рахунок. Вже на 50-й хвилині Лівий Берег двічі зобов’язаний був забивати, але футболісти не реалізували стовідсоткові можливості, фактично «пробачивши» житомирян. Полісся ж ледь не розмочило рахунок після стандарту, але на заваді став надійний воротар гостей Механів, який блискуче парирував удар.
Проте з кожною хвилиною зростала не кількість небезпечних моментів, а рівень боротьби та агресії. Команди все частіше вступали в єдиноборства, і арбітр змушений був постійно свистіти, зупиняючи гру. На 80-й хвилині на полі так і не з’явилося ясності щодо атакувального плану Полісся — гра команди виглядала хаотично та без ідеї. А найгірше для вболівальників — це був не той атакувальний і вертикальний футбол, який зазвичай пропагує головний тренер “вовків” Імад Ашур.
Лівий Берег впевнено диктував свої умови. Кияни нав’язали господарям силовий, жорсткий футбол із великою кількістю єдиноборств. І замість того, щоб контролювати гру і нав’язувати свій сценарій та темп, житомиряни вплуталися в цю боротьбу, що пішло на руку гостям. Полісся намагалося зламати цей розклад лише у фінальні 10 хвилин, коли спроби додати темпу почали загострювати гру у карного майданчика суперника, але цього було занадто мало та й вже було занадто пізно — навіть додані 4 хвилини не врятували ситуацію.
Фінальний свисток зафіксував безгольову нічию — 0:0. Для Лівого Берега це справжня перемога: вони не лише здобули важливе очко на виїзді, але й зуміли продиктувати свою гру фавориту. А от для Полісся такий результат – гіркий провал, адже очікування були зовсім іншими. У матчі, де “вовки” мали демонструвати свою силу та домінувати, вони опинилися в пастці чужої стратегії.
