Перший житомирський поспілкувався з професійним пауерліфтером, спортсменом та чемпіоном Європи Андрієм Баленковим. Він ділиться враженнями від змагань на міжнародному рівні, розповідає про виклики та складності, з якими він стикається, а також висловлює свої думки щодо підтримки спортсменів та розвитку спорту в Україні.
Нехай ця розмова надихне вас на активний спортивний спосіб життя.
— Пауерліфтинг у Житомирі — що це? Та як він розвивається?
— У нас є не лише в Житомирі, але й в області осередки, де люди займаються пауерліфтингом під керівництвом професійних тренерів. Такі осередки є в Житомирі, Бердичеві, Малині, Звягелі та Довбуші. Ми постійно намагаємося підтримувати наших спортсменів, які беруть участь як в всеукраїнських, так і міжнародних змаганнях, як інформаційно, так і фінансово. Крім того, спортсмени займаються пауерліфтингом у дитячо-юнацьких спортивних школах. Я є тренером-викладачем такої школи, але тренування проводимо тут на базі спортивного клубу “Є-спорт”. У Звягелі є такий клуб, де займаються також учні.

Пауерліфтингом можна займатися з 11-12 років за дозволом батьків. На змаганнях можна виступати з 13 років.
На змаганнях є градація. Де перша група — це діти до 14 років. Друга група — з 14 до 15 років. І третя група — це 16-18 років. Це всі вікові групи, де можуть змагатися юнаки та юначки з градацією вікових груп 2 роки.
В основному у Житомирі на початковому рівні пауерліфтинг розвивається у спортзалах. У різних спортзалах діти приходять на тренування, цікавляться, іноді телефонують та запитують поради. У нас немає розділення на аматорів та професіоналів. Все залежить від рангу змагань. Якщо це чемпіонат України серед дорослих, то це вищий рівень змагань. Тут можуть виступати спортсмени з кваліфікацією не нижче першого дорослого спортивного розряду. Якщо нижчий ранг змагань — це кубок України. Ще нижчий рівень змагань — це чемпіонат України серед юніорів та юнаків. Ще нижчий рівень змагань — це чемпіонати області. Чемпіонат області — це допуск по дорослим розрядам — перший, другий, третій. На міські змагання спортсмени можуть бути допущені без спортивного розряду. Це ті люди, які самостійно займаються і намагаються досягти чогось.
— Що потрібно для того, щоб брати участь у змаганнях з пауерліфтингу?
— Для того, щоб брати участь у змаганнях з пауерліфтингу, нам треба мати спортивний розряд. Але це для чемпіонатів та кубків України. Це для всеукраїнських змагань потрібен розряд та спортивна кваліфікація. Якщо нижчий рівень змагань, як от чемпіонат міста, можна виступати без розряду та кваліфікації, це початковий рівень. Для цього лише потрібно вчасно подати заявку, мати відповідну належну форму для цих змагань та дозвіл лікаря. Це все.
У нас є два види пауерліфтингу: один класичний, другий екіпірований. Залежно від цього різні вимоги до форми. Якщо класичний пауерліфтинг, то це пояс, наколінники та кісткові бінти. Якщо це екіпірувальни пауерліфтинг до пояса додаються наколінні бінти, жимова рубаха, та трико для присідань та станової тяги. Ці речі є достатні.
— Щодо здоров’я? Як пауерліфтинг впливає на розвиток та здоров’я дитини?
— Треба знати анатомію людини. Треба знати вікові особливості розвитку дитини на різних етапах. Треба бути фахівцем не лише в плані базових вправ з пауерліфтингу. Необхідно бути спеціалістом, щоб підібрати вправи загального розвитку для дитини. Коли дитина починає займатися пауерліфтингом, спочатку акцент робиться на загальну спортивну підготовку та виконання загально-розвиваючих вправ, які допомагають нам бути не лише спортивними, але й здоровими. На жаль, більшість батьків думають, що якщо дитина почне займатися пауерліфтингом, то їй одразу дають велику тяжку штангу для виконання вправ, і дитина таким чином травмується. Ця думка є хибною. Коли до нас в секцію приходить дитина, вона спочатку вчиться підтягуватися, віджиматися, робити вправи для пресу та загальнорозвиваючі вправи для м’язів тулуба. У дитини повинен розвинутися м’язовий корсет і лише тоді вона починає поступово вчитися техніці базових вправ і не зі штангою, а з гімнастичною палкою. Тільки потім дитина переходить на штангу і поступово збільшує навантаження. Пауерліфтинг — це циклічний вид спорту. Не можна постійно збільшувати навантаження. Тому навантаження йде циклами. І весь процес розбивається на мікроцикли. Кожен мікроцикл дитина підводиться до певного рівня, потім йде зменшення навантаження, і тоді починається новий цикл.
— Чи цікавиться молодь цим видом спорту?
— За останні роки інтерес у молоді збільшився. Я бачу, що змінився підхід. Якщо раніше більше цікавилися, як підкачатися, зараз починають приходити з запитом, що потрібно, щоб професійно цим займатися.
— Чи можуть жінки займатися цим видом спорту, та які особливості?
— Особливості у тренуваннях хлопців та дівчат є. Це пов’язано з психологічними та фізіологічними аспектами чоловіка та жінки. Це індивідуальний підхід. Так як кожна людина має різні початкові дані. Важливо, щоб тренер правильно зрозумів, у якому стані та який фізичний рівень має людина, яка прийшла займатися.
— Чи відчувається є влади у розвитку цього спорту, чи навпаки вона є недостатньою?
— Завжди хочеться, щоб влада підтримувала різні види спорту більше. На жаль, в країні склалася така тенденція, що більшість видів спорту розвивається стихійно по різним приватним спортивним клубам та секціям. Лише частина видів спорту є у дитячо-юнацьких школах. І це добре, що хоч вони є. Хочеться побажати, щоб політики більше інвестували у розвиток спорту. Більше фінансів вкладали в залучення молодого покоління до спорту. Щоб спорт будь-якого рівня був доступний у плані обладнання та місць для проведення занять. Хочеться, щоб держава піклувалася про те, щоб здоровий спосіб життя та спорт були присутні у житті людини з малих літ, а не лише тоді, коли вона стає фінансово-спроможною, щоб це оплачувати своїми власними коштами.
— Спорт повинен бути більш доступним для людей?
— Спорт повинен бути доступний саме для молодого покоління. Чим раніше починаєш займатися собою та спортом, тим краще твоє здоров’я буде у дорослому віці. Коли організм молодої людини розвивається, потрібно лише правильно підібрати комплекс вправ та занять. І тоді через 10-15 років людина буде себе дуже гарно почувати. На жаль, є такі випадки, що людина навіть ніколи не ходила на фізкультуру і вже в 25-30 років має дуже складні проблеми зі здоров’ям, які більше притаманні людям похилого віку. Я вважаю, що це не нормально. Тому потрібно змалку привчати дітей до спортивного способу життя. І це питання не лише до держави, але й для батьків. Батьки повинні заохочувати та підтримувати такі бажання у дитині. Стимулювати їх.
— Фінансова складова для професійного зростання у пауерліфтингу, яка вона?
— Щоб людині поїхати на змагання міжнародного рівня, потрібні певні кошти. І, на жаль, зачасту у нас складається така ситуація, коли людина їде вперше на такі змагання, від неї вимагають конкретний результат. Це лише призова трійка. Ти маєш бути призером. Якщо ти входиш у призову трійку, тобі Мініспорту компенсує витрати. Якщо не входиш, оплачуєш все сам. Я вважаю, що це не правильно. Тому що для того, щоб зараз боротися на сучасному професійному рівні, в тебе повинен бути досвід професійних міжнародних виступів. Цей досвід можна здобути лише виступаючи на змаганнях такого рівня. Тобто ти маєш поїхати, відчути атмосферу, суддівство, відповідальність, лише коли є такий досвід, ти можеш розраховувати на призову трійку. Зараз дуже високі результати у всіх видах спорту, не лише у пауерліфтингу. О так щоб вперше виступити на міжнародних змаганнях і одразу стати призером, так не буває або трапляється дуже рідко. Який би ти не був обдарований, але не вийде так. Досвід має бути, він покращує твої результати. Тому, на жаль, якщо ти виступаєш на змаганнях вперше, за часто ти їдеш за свій рахунок. Ще один аспект. Коли ти виступаєш на змаганнях міжнародного рівня, ти працюєш з найсучаснішим обладнанням. Є певний список виробників, який може бути використаний. Це все характеристики обладнання, різна міцність, гнучкість, покриття грифу. І так сталося, що у нас в Житомирі професійного грифу та штанги, на якому спортсмени змагаються на міжнародному рівні, немає. Ми готуємося на тому обладнанні, яке є у нас в Україні. І коли ти виступаєш на чемпіонаті Європи та чемпіонаті Світу, ти відчуваєш цю різницю характеристик обладнання, і це дуже впливає на результат. Для вдалого виступу спортсменів Житомирщини на міжнародних змаганнях є необхідність придбати хоча б одну штангу на область, щоб спортсмени змогли готуватися на такому ж обладнанні, як і на змаганнях.
— Міжнародні змагання для будь-якого спортсмена це досвід та запорука розвитку. Але у наших конкурентів та суперників є перевага так як вони мають для тренувань професійне обладнання. Правильно я вас зрозумів?
— У нас професійна штанга для занять саме пауерліфтингом є у Франківській, Хмельницькій, Київський, Донецькій та Полтавській областях. Всеукраїнські змагання проводяться на професійному обладнанні. Але для чемпіонатів області має бути хоча б одна професійна штанга.
— Ви чемпіон Європи з пауерліфтингу у жимі лежачи та срібний призер чемпіонату світу у цій дисципліні. Розкажіть про складність цих змагань та про своїх суперників.
— Цей рік був дуже насичений на змагання. Це не лише чемпіонат Європи та світу. До цих змагань були ще три старти, де я підводив свій рівень виступу до міжнародного. Це був чемпіонат України, на якому здійснювався відбір. Також це був відкритий чемпіонат міста Львова і відкритий чемпіонат Донецької області, який відбувався також у Львові. Було важко психологічно. Зараз у країні війна. Російський агресор створює таку ситуацію, за якої важко готуватися. У Чернігові, до прикладу, розбомбили стадіон. У Києві під час етапів підготовки кожен день лунали повітряні тривоги, кожен день щось летіло. Було дуже важко психологічно на змаганнях, коли ти виступаєш. Тому що ти відчуваєш відповідальність. Потрібно показати країну з найкращого боку на міжнародних змаганнях. Потрібно показати найкращі результати. Зараз треба в будь-якому випадку завойовувати медаль. І цей тягар відповідальності, який ти на себе поклав, давить. З цим треба вміти справлятися. Цього року боротьба на чемпіонаті Європи була більш запеклою, ніж на чемпіонаті світу. За правилами змагань дається три спроби, і якщо я третю спробу не вижимаю, то все, я стаю другим. Все ж таки я пожав та виграв цю боротьбу. Але це було складно психологічно і в плані боротьби. Невдовзі буде кубок України. Це буде відбір на чемпіонат світу 2024, який проходитиме у Техасі. Тому відбір робиться заздалегідь, для того щоб зробити візу. Віза в США робиться довго.
— Чи відчувалася підтримка суперників, колег на змаганнях міжнародного рівня?
— На цих змаганнях дуже відчувалася підтримка спортсменів з Європи та світу. Ось для прикладу, дружина Неля їздила на чемпіонат Європи і коли вона виступала, команда Литви з зали кричала “Слава Україні”. Коли виступав я на чемпіонаті Європи, то всім спортсменам-учасникам організатори вручили пам’ятні медалі з жовто-блакитною стрічкою. Таким чином організатори та інші країни показують свою підтримку нам. Коли звучить Гімн нашої країни, деякі спортсмени з інших країн намагаються підспівувати.
— Тобто спорт не знаходиться поза політикою, як кажуть деякі спортсмени?
— Спорт не поза політикою, спорт це і є частина політики.
— І на підсумок.
— Займайтеся спортом, будьте здорові. Україна переможе. Слава Україні! Слава ЗСУ!