8 березня на спортивній базі ФК «Полісся» відбулася пресконференція за участю головного тренера Руслана Ротаня та гравців команди. Клуб офіційно представив нового віцепрезидента – Олександра Хацкевича, екфутболіста та тренера “Динамо” Київ, а також нового воротаря Георгія Бущана, який теж має успішне “динамівське” минуле. Журналісти й уболівальники поставили найактуальніші запитання. Пропонуємо вам повний формат зустрічі у вигляді “питання-відповідь”.
Що для гравців важливіше — індивідуальні нагороди чи перемоги команди?
Олександр Філіппов, нападник ФК «Полісся»:
«Звичайно, індивідуальні нагороди важливі, але, перш за все, це командний вид спорту, тому я завжди вибираю команду. Головне, щоб ми з тих ігор, котрі будуть у нас попереду, усі вигравали. А там, хто буде забирати цю статуетку — це не так важливо. Головне — набирати пункти і йти вперед».
Сергій Чоботенко, захисник ФК «Полісся»:
«Я теж погоджуюся з Олександром. Найголовніше, щоб команда прогресувала, щоб у команди були результати. Від цього все вирішується. А хто буде отримувати нагороди — це неважливо».
Чи перейняли ви щось від тренерів, з якими працювали?
Руслан Ротань, головний тренер ФК «Полісся»:
«Звісно, протягом кар’єри я багато часу приділяв і звертав увагу на всіх тренерів. Від кожного я щось взяв. Євген Мефодійович Кучеревський – дуже класний тренер і людина. Те, як він міг налаштовувати команду на гру, я думаю, що всі ви знаєте.
Що стосується Хуанде Рамоса — це, в першу чергу, систематизація тренувального процесу. Від Андрія Шевченка та його штабу я також багато взяв. Цей досвід використовую протягом своєї кар’єри.
Є багато тренерів у світі, на яких звертаю увагу. Дуже багато аналітичних програм, як-от WyScout, де можна черпати інформацію. Я завжди намагаюся дізнаватися щось нове і прогресувати. Але найголовніше — це мотивація і вміння переносити її в колектив».
Наскільки керівництво виконало ваш «тренерський райдер» у клубі?
Руслан Ротань:
«З керівництвом клубу, з президентом обговорюється ситуація: першочергово це те, що хоче бачити президент і які для цього є умови. Я вважаю, що в “Поліссі” умови на найвищому рівні.
Що стосується стилю гри, він формується — неможливо за короткий проміжок часу поставити стиль, тому ми над цим працюємо. Що стосується гравців, ви всіх бачили: тих, кого ми хотіли, ми сьогодні маємо. Можливо, когось немає, але ви розумієте, що трансферний ринок дуже важкий.
Зараз у нас є команда, і ми прагнемо покращувати гру. З новачками буде легше, бо вони знають наші вимоги — ми працювали разом у молодіжній та олімпійській збірних. Я вважаю, що вони швидко інтегруються в наш футбол. Ми повинні ставати кращими за себе кожного дня, і ми цього прагнемо».
Чи передаєте ви українським футболістам свій досвід гри у Бельгії?
Олександр Філіппов:
«Я майже нічого не розповідаю, бо ніхто не питає. Якщо хтось запитає — я відповім, поділюся враженнями про чемпіонат чи країну.
У Бельгії менталітет відрізняється. Молоді футболісти більш розкуті та впевнені в собі. Хлопці з U-19 чи академії приходять у дорослу команду вже готовими, вони беруть гру на себе, не бояться створювати моменти. Нашим молодим футболістам цього ще трохи бракує, хоча поступово стає краще».
Чи мають резервісти з “Полісся-2” шанс потрапити в основу?
Руслан Ротань:
«Трансферне вікно закрите. Деякі з названих гравців уже в оренді, деякі тренуються з нами. Ми завжди кажемо: конкуренція — це перш за все.
Хто виграє конкуренцію, той і буде грати. Як себе проявив гравець у тижневому циклі, так він може зарекомендувати себе і потрапити до складу на наступний матч. Все залежить від суперника, від бажання і від того, наскільки футболіст виконує вимоги тренерського штабу. Це все в їхніх руках».
Хто був найсильнішим суперником для Олександра Філіппова: Давід Де Хеа чи інші воротарі? І з ким Сергій Чоботенко може порівняти Едіна Джеко?
Олександр Філіппов:
«Звичайно, всі знають Де Хеа — воротар світового рівня. Але я виділю всю команду, хоча і воротар — це половина команди. І він це довів у протистоянні з нами. У нас були хороші моменти, але він показав, що є воротарем з великої літери.
Мабуть, так, це найсильніший воротар у моїй кар’єрі. Але всі пропускають і всі помиляються».
Сергій Чоботенко:
«Джеко — легенда світового футболу. Він у 39 років ще грає на високому рівні. Порівняти його можна, мабуть, із Халком: габаритний, нічого зайвого не робить, але завжди там, де потрібно».
Чи є шанс у вихованців з Житомирщини закріпитися в першій команді?
Руслан Ротань:
«Так, є хлопці, на яких ми звертаємо увагу. Наприклад, Микитюк уже забив за другу команду, поки ми з вами спілкуємось і був у заявці на матчі єврокубків.
Я вважаю, що перспективи великі. Академія працює, і з часом вихованців “Полісся” буде більше. Я тільки за те, щоб у команді було якомога більше хлопців з академії».
Чому в команді поменшало легіонерів та почала робитись ставка на легіонерів?
Руслан Ротань:
«Це питання конкуренції. Головне те, як гравець віддається на полі. Було багато легіонерів, але всі однакові — немає різниці: Філіпов, Чоботенко чи Макуана. Головне — як футболіст віддається на полі.
Я вважаю, що спочатку треба побудувати кістяк із наших гравців, а потім додати легіонерів, які хочуть боротися за емблему клубу і конкурувати».
Хто діджей у роздягальні і які пісні найчастіше звучать?
Сергій Чоботенко:
«Діджей у нас наш фізіотерапевт, Стас Колодяжний. Найчастіше грають, мабуть, дві пісні: “Браття”, під яку виходить Усик, і наш гімн “Моє Полісся”».
З ким би хотіли зіграти із команд Ліги чемпіонів?
Руслан Ротань:
«Мабуть, із ПСЖ. Це команда-вітрина, яка виграла Лігу чемпіонів і грає у футбол найвищого рівня. Такі команди мотивують рости.
Два матчі з “Фіорентиною” теж дали нам багато досвіду. Нехай результат був невдалим, але ми зросли у психологічному та ігровому плані. Хотілося б, щоб менталітет наших гравців теж змінювався на більш впевнений».
Чи звертаєте увагу на позицію новачків щодо війни?
Руслан Ротань:
«Так, 100% звертаємо. У нас формується новий скаутський відділ. Це дуже важливий момент, і проблем із цим у нас немає».
Що складніше: бути гравцем чи тренером?
Руслан Ротань:
«Самому перебувати на полі легше, ніж керувати грою. В мене вже, от, сивина з’являється на голові. Сучасний футбол набагато інтенсивніший і тактичніший, ніж кілька років тому».
Кого з колишніх партнерів ви б підписали у «Полісся»?
Руслан Ротань:
«Це складне запитання. Віртуально, я б підписав Коноплянку та Селезньова.
Коноплянка має класні індивідуальні якості й уміє обіграти в третій зоні. Селезньов — завжди там, де м’яч. Це відчуття штрафного майданчика словами не передати.
А третім був би Андрій Шевченко. Він був нашим кумиром у дитинстві, ми за нього вболівали у Мілані, а потім я мав честь грати разом із ним».
Більш детально і розгорнуто усі відповіді на ці та інші запитання дивіться у повному відео із запису пресконференції у “шапці” матеріалу.
