У світі нараховують більше 300 видів печериць або, як їх ще називають, шампіньйонів (походить від французького слова, що у перекладі означає “гриб”).
Польові печериці, які ростуть по всій Україні, – один із них. Це їстівний гриб 3-ї категорії, у їжу їх радять вживати після 10-хвилинного відварювання. Можна смажити, маринувати, солити, сушити.
Зазвичай трапляються на пасовищах, у парках чи садах, полезахисних смугах (насадженнях), на галявинах у листяних лісах тощо.
Водночас, гриби, які росли поблизу міст, підприємств, дороги або залізниці краще не брати, бо можуть накопичувати важкі метали.
Також печерицю польову можна сплутати з отруйними різновидами шампіньйонів чи блідою поганкою, тому варто звертати увагу на будову, характерні запах і забарвлення м’якуша та ін.
До слова, у Європі свого часу печериця стала одним із перших грибів, які вдалося вирощувати штучно, приблизно XVII столітті у тій же у Франції. Хоча з цим фактом не згодні італійці. Кажуть, що перші домашні печериці були вирощені на півночі їх країни, потім технологію перейняли французи, пізніше німці й англійці.
Зараз вирощуванням печериць займаються в понад 80 країнах. Зокрема, у наш час печериця – найпопулярніший зі всіх культивованих грибів у світі.
Експортуються вони з трьох країн: перше місце по вирощуванню шампіньйонів займає США, друге – Франція, третє – Великобританія.
До вашої уваги фоторепортаж із вересневого збору польових печериць в одному з сіл на Любарщині в Житомирській області.
Юлія Демусь
