У центрі Звягеля на площі Лесі Українки утворилося провалля. Під плиткою знайшли підземні ходи. Провалля почали розкуповувати та досліджувати. У підземній споруді знайшли дві кімнати та один коридор.
Про це написав старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін.
“ Мені також вдалося побувати у Звягелі і на прохання директора Звягельського краєзнавчого музею О.М. Жовтюк провести попередній огляд місця знахідки, з результатами якого хочу поділитися. Провал розташований в центральній історичній частині міста, на південний схід від західного торця п’ятиповерхового житлового будинку по вул. Лесі України, 3. На момент огляду місце провалу за допомогою важкої техніки було розчищено на глибину 2,67 – 2,87 м від рівня сучасної поверхні“, – пише краєзнавець.
Довжина підземної споруди становить 15-16 метрів. Вона складається з двох кімнат та коридору.
“Підземна споруда проходить у межах проїжджої частини, витягнута із південного заходу на північний схід з невеличким ухилом в напрямку до території давнього замку та будівлі Палацу культури. Споруда складається із трьох приміщень: двох кімнат та одного коридору (Рис. 4). Загальна довжина підземної споруди становить близько 15 – 16 м“, – акцентує Олександр Тарабукін.
Краєзнавець розповів детально про кожну з кімнат:
Кімната № 2. Провал утворився як раз на місці кімнати. Тягнулася від кімнати № 1 через короткий перехід у східному напрямку. Загальна площа кімнати становить близько 13,97 кв. м. Нижня частина кімнати засипана землею, ґрунт вологий. Глибина від рівня сучасного дорожнього покриття 2,67 – 2,85 м. Стіни у нижній частині прямі, вимурувані камінням. Склепіння напівсферичне, вимуруване камінням, повністю зруйноване. У закутках із західної сторони, стіни частково обмуровані цеглою.
Коридор. Приміщення у вигляді коридору примикає до східної стінки кімнати № 2 і тягнеться у східному напрямку. Засипана перемішаною землею темно-сірого кольору з включенням цегли, каміння, відсіву і щебеню. Іноді трапляються уламки гнилої або згорілої деревини. Загальна площа становить близько 11,32 кв. м.
Також, під час огляду споруди та виймання ґрунту упродовж 8 – 11 квітня робітники, волонтери і місцеві краєзнавці зібрали у межах провалу фрагменти вінець, стінок і денець гончарного посуду уламок керамічної труби уламки фаянсових і порцелянових скляних та залізних виробів, кістяної пряжки, уламки згорілої деревини і кістки тварин . Знахідки різночасові, але не виходять за межі ХVIII – 60-х років ХХ ст.
На денцях окремих пляшок можна побачити клейма виробників, переважно радянських часів. Одна із них, більш рання, датується орієнтовно 1926 р., інша з клеймом РСЗ – 1966 р. тощо.
Краєзнавець припускає, що споруда має побутово-господарчий характер і є льохом, але незвичайної конструкції. Для більш точного визначення характеру підземної споруди, часу її виникнення і періоду функціонування необхідно провести кваліфіковані дослідження із залученням різних фахівців: археологів, істориків, геологів, спелеологів та архітекторів.
