Home Відпочинок У Музеї-бункері «Скеля» у Коростені можна побродити тунелями. ФОТО

У Музеї-бункері «Скеля» у Коростені можна побродити тунелями. ФОТО

651

Блоггер posterrr на минулому тижні з’їздив до Коростеня аби відвідати музей командного пункту Коростеньского укріпрайону «Скеля». Та зробив про це фоторепортаж.

Військово-історичний комплекс «Скеля» — збудований у 1935-1937 роках командний пункт представляє собою унікальну підземну фортифікаційну споруду, яка є системою потерн з розташованими по їх сторонах великими приміщеннями.

Всі вироблення вирубані в скельних породах і посилені бетонними обрамленнями. Глибина залягання вироблень по вертикалі від 10 до15 м., висота приміщень від 2.5 до 4.0 м., загальна довжина коридорів близько152 м, а їх ширина 1.1м. Площа всіх 30 кімнат близько 400 кв. м.

Об’єкт обладнаний вбудованим колодязем, що використовується і до нинішнього часу.

 

1.


Знайти музей простіше простого. Він розташований практично в самому центрі Коростеня у парку імені Островського.

Таблички біля входу сповіщають, що сам об’єкт був побудований в плині 1935-37 років, відреставрований ж через 70 років.

На воротах висять "гостинні" таблички "закрито", незважаючи на те, що час робочий. Так що не звертаємо увагу на всякі написи, і заходимо всередину. Увага! З 13.00 до 14.00 музей закривається по справжньому на обідню перерву, так що приїжджим не завадить заздалегідь розрахувати час свого перебування в місті.

2.


Заплативши по 10 гривень з людини потрапляємо в сам бункер.

3.


На вході нас зустрічає черговий у комплекті хімзахисту. Тут же за дверима розміщується дегазаційних тамбур. В умовах хімічної війни жодна молекула іприту, фосгену або якого іншого бойового отруйної речовини не повинна була проникнути всередину командного пункту.

4.


Для притоку свіжого повітря до численних внутрішніх приміщеннь використовувалася розвинена вентиляційна система.

5.


Установки хоча і більш пізнього часу, але загальне враження про устрій системи вентиляції дають.

6.


А в цих величезних бочках розміщуються повітряні фільтри.

7.


Один з "залів" музею повністю присвячений радіо-хім-біо-захисту. Світиться табло в кінці кімнати – це не годинник, а вимірник рівня радіації. Як бачимо, під час нашого відвідування "фонило" на 0,21 мікро-зіверт.

8.


Експонати в більшості своїй вже післявоєнні. Чорним протигазом "хом’яком" (другий праворуч під биркою ПБФ) і мені довелося покористуватися під час служби в армії.

9.


Гумові сумки з написами "навчальна" – це захисні камери для грудних дітей. Трапся раптом хімічна атака – кладете своє дитя в таку "сумку", одягаєте захисний комбінезон і спокійно йдете разом з дитиною в руках на прогулянку 🙂

10.


Очі експонатів сумні …

11.


Лівий манекен наочно показує, що з вами трапиться у випадку хімічної атаки, якщо ви не встигнете надіти захисні штани 🙂

12.


Розсип переносних приладів для вимірювань радіаційної і хімічної обстановки.

13.


Колекція голів гумових слонів 🙂

14.


Зв’язківець злегка очманілим поглядом дивиться на польовий комутатор.

15.


У сусідньому залі зібрані різні міномети, боєприпаси до них, снаряди, протипіхотні та протитанкові міни.

16.


Чесно кажучи, експонати в музеї досить стандартні, так що мене набагато більше цікавили самі підземні приміщення з їх довгими коридорами. Ну краса ж!

17.


А ось уже досить рідкісні і цінні для фахівців екземпляри – оригінальні двері ДОТів, яким вдалося вижити в "полюванні за чорним металом".

18.


На жаль, експонати чіпати руками не можна. У цьому плані музей на Вервольфі – просто рай для відвідувачів, охочих сфотографуватися у військових касках та іншому обмундируванні.

19.


Симпотяшка 🙂

20.


Колекція зброї. На жаль, всі ці карабіни, гвинтівки і автомати поблизу розглянути не вдасться, оскільки вхід в "кімнату-оружейку" заборонений – дивитися тільки з порога.

21.


Зате численні моделі літаків можна розглянути і поблизу, нехай навіть крізь скло.

22.


Компанію крилатою техніці становить техніка наземна.

23.


Крім того в музеї представлено багато макетів різноманітних ДОТів.

24.


А ось так виглядає сам командний пункт "Скеля" в розрізі.

25.


Ще кілька експонатів. У більшості своїй вони подаровані музею ентузіастами. Друкарська машинка "Мерседес" хизується російською розкладкою клавіатури.

26.


Німецька "дріб’язок" періоду другої світової війни. Фотоапарат марки Balda (читається БАльда, а не балдА)

27.


Раритетний диванчик. Шкода тільки, сидіти на ньому забороняється

28.


"Кабінет командира". Для повного антуражу ой як не вистачає потретів Леніна і Сталіна.

29.


Так виглядають "застенки НКВД". В кімнату входу немає, дивитися можна тільки через маленьке віконце в залізних дверях.

30.


Автономний колодязь толком не вдалося сфотографувати через відблиски оргскла, яке загороджує вхід до приміщення. Музейна працівниця розповідає, що це нібито є одночасно ходом на нижній рівень (а всього біля бункера існує цілих три підземні поверхи). Але, чесно кажучи, в ще один рівень абсолютно не віриться.

31.


Кімната відпочинку особового складу. Судячи з усього, буржуйка коптить прямо в приміщення 🙂

32.


Як ви вже здогадалися по червоному хресту – це санчастина.

33.


На цьому експозиція закінчується. Виходимо на вулицю. На стіні госп-приміщення біля бункера висить меморіальна дошка генералу Карбишеву, під керівництвом якого і зводився командний пункт "Скеля" в Коростені.

34.


Раніше, до будівництва військового об’єкта в цих скелях вже існували стародавні печери древлян, які ймовірно і наштовхнули на думку розмістити КП прямо тут.

35.


Біля самого музею на майданчику під відкритим небом зібрана невелика експозиція військової техніки.

36.


У кадрі самохідка ІСУ-156 і танк Т-64А.

37.


Досить рідкісна машина – тягач на базі БТР-50 …

38.


… І досить відомі БТР-60ПБ та БРДМ

39.


Далі розмістилися різноманітні артилерійські і зенітниі гармати.

40.


Прямо за майданчиком з гарматами починається шкільний двір. Повертатися за шкільну парту я поки що не планую, тому повертаю назад і підіймається на гранітну кручу.

41.


Вид на КП "Скеля" зі скелі гранітної.

42.


А це – запасний вихід з бункера, і пам’ятник древлянського князю Малу на вершині.

Оригінал запису.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here