Микола на час повномасштабного вторгнення перебував у Франції. Вже там зустрів своє кохання та створив сім’ю. Коли на його рідну землю напали рашисти, то він покинув дружину та п’ятеро дітей та поїхав захищати рідну державу.
«Ми готуємо не просто смачні страви, ми створюємо настрій!» – говорить кухар Микола, який приїхав спеціально з Франції, щоб вступити до лав української армії.
Після 24-лютого захисник не міг працювати та жити, як нічого не бувало. Згодом поїхав в рідну Україну та вступив до лав ЗСУ.
«Та коли почалася повномасштабна війна в Україні, я не міг не працювати, не їсти – тільки й думав про повернення на Батьківщину. Дружина знала, що мене марно було вмовляти залишитися, – згадує Микола, а сам вправно підкидає фарш, формуючи котлети на маленькій імпровізованій самотужки кухні. – Приїхав у Чернівецьку область і одразу пішов у військкомат. Я телефонував їм раніше, щоб дізнатися які необхідні документи. Мене й призвали в армію дуже швидко. Так я потрапив до 95-ї бригади».
Сам Микола говорить, що він не професійний кухар і готує звичайні страви – картоплю з м’ясом, борщ, холодець, голубці.
«Я готую те, що мама ще мені в дитинстві готувала. Звичайні українські страви. Ось сьогодні будуть котлети з картоплею», – всміхається чоловік.
Час від часу на кухню заглядали військовослужбовці та кожен обов’язково розповідав про найулюбленішу страву, яку готував їхній кухар – хтось згадував смажене м’ясо, хтось борщ, як у мами.
