В обідню пору 23 березня десятки житомирян традиційно зібралися на майдані Корольова у центрі міста, аби нагадати українцям і всьому світу, що тисячі військових та цивільних досі залишаються у російському полоні, де до них застосовують фізичну силу, психологічний тиск, не надають належної медичної допомоги.
Люди місяцями сидять у тісних камерах, без можливості побачити денне світло, подихати свіжим повітрям, їх жахливо харчують, практично нема доступу до гігієнічних процедур, чистого одягу, а також до них не допускають представників міжнародних організацій.
Серед присутніх – рідні полонених, зниклих безвісти, загиблих воїнів та військовослужбовців, які продовжують боронити країну, молодь, небайдужі представники громади, батьки з дітьми.
В руках тримають національну символіку та символіку військових підрозділів, плакати із написаними “Поверніть наших героїв”, “Полон вбиває”, “Не мовчи про “Азов”, “День тут – рік там”, “Де обмін? “Азов” досі в полоні”, “Поверніть мого сина”, “Вони досі в полоні. Їх катують”, “Їх чекають вдома”, “Скільки їх повинно загинути в полоні, аби про них згадали?”, “Медики в полоні” та ін.
Подібні мирні акції на постійній основі відбуваються не лише у Житмрі, а й в різних містах України під єдиним гаслом “Не мовчи!Говори!”.
Учасники звертаються до громадськості, представників влади усіх рівнів, світової спільноти з проханням всіляко сприяти обмінним процесам, не давати забути імена та обличчя тих, для кого кожна хвилина у полоні може стати останньою, адже росія – країна-терорист, яка не дотримується жодних домовленостей та гарантій.
Юлія Демусь
