Головна Війна У заповіднику на Житомирщині на мінах орків підривалися звірі

У заповіднику на Житомирщині на мінах орків підривалися звірі

129
0

Заповідник пережив аварію на чорнобильській атомній станції та лісові пожежі. Проте 24 лютого його почали обстрілювати та замінували окупанти. Підірвалося та поранилося багато звірів. Попри це, заповідник працює, працівники намагаються виїжджати та контролювати територію.

Про це пише Укрінформ.

Найбільше від російських обстрілів на початку повномасштабної війни постраждав Коростенський район на півночі Житомирщини, що межує з білоруссю.

«Наш район межує з республікою білорусь, протяжність кордону становить близько 120 км. 24 лютого о 3-й години ночі в Народицькій громаді зі сторони білорусі здійснила перехід техніка російської федерації – танки та БТРи. Почалися ракетні обстріли нашого району. Найбільше від них потерпіли МалинськаНародицька, Коростенська, а також Ушомирська громади. У першу чергу обстрілів зазнавали села, які межують з республікою білорусь, бо таким чином війська рф забезпечувати собі “коридор” для просування вперед. Загалом близько 100 населених пунктів потрапили під обстріли», – розповідає начальник Коростенської РВА Юрій Тарасюк.  

У 2009 році на території тодішнього Народицькогорайону (всі його населені пункти зараз об’єдналися в Народицьку територіальну громаду), що найбільше в області постраждав від наслідків аварії на ЧАЕС, створили природний заповідник «Древлянський», аби охороняти і зберігати природу Полісся й досліджувати, як на неї впливає радіація.

Флора заповідника – понад 800 видів рослин, що становить 53% флори українського Полісся. Близько 20 з них занесені до Червоної та Зеленої книг України. Фауна – понад 250 видів ссавців, птахів, риб і земноводних. Частина з них охороняється Червоною книгою і Бернською конвенцією.

В.о директора природного заповідника «Древлянський» Микола Шелюк нарікає на проблеми з пальним, адже нині триває пожежонебезпечний період, працівники заповідника часто виїжджають на ліквідацію вогню в лісових насадженнях, тому їхній транспорт має постійно бути напоготові. Керівник ділиться, що хоч російські війська пішли з території природного об’єкту ще на початку квітня, але залишили по собі чимало біди.

«Російські війська заїхали на нашу територію і багато її обстрілювали. Заїжджали вони тільки раз. Внаслідок обстрілів виникло 7 пожеж, і вогонь пройшов 3200 га території заповідника. У нас тривалий час горить торф’яник, його площа невелика, 2 сотки. Загорівся внаслідок обстрілу блокпоста «Градами». Ми його притушимо – а він знову загоряється. Довкола нього оборалитериторію, щоб вогонь далі не йшов»,- розповідає Шелюк.

Керівник заповідника додає, що загарбники також понівечили 600-річний дуб заввишки понад 25 метрів. Дерево було огороджене та мало табличку з підписом, що це природно-заповідний фонд, але окупанти навмисне його підпалили.

«Частково територію заповідника розмінували. На межі Київської і Житомирської областей, де в них (військових рф. – авт.) був блокпост, лише на одному місці вилучили понад 40 протитанкових мін і знешкодили близько 10 протипіхотних. На одній із протипіхотних мін підірвалася лосиця. Виявляють багато танкових снарядів, був і один нерозірваний від «Граду», – говорить начальник відділу охорони заповідника Іван Мойсеєнко. 

Скаржиться також, що росіяни підірвали міст, і працівникам треба діставатися місця пожежі в об’їзд. Якщо раніше маршрути були 100-120 км, то тепер – до 200 км і більше, а це додаткові затрати пального і дорогоцінного часу.

Аспірант спеціальності «Екологія» Поліського національного університету Володимир Устименко, що копання окопів чи будь-які роботи пов’язані з грунтом призводять до повернення радіонуклідів в його екологічне коло.

«Будь-який вибух, копання окопів чи будь-які пов’язані з ґрунтом роботи на території радіологічного заповідника призводять до повернення радіонуклідів в екологічне коло і повторних загроз. Щодо пожеж, то вони насамперед впливають на видове різноманіття флори. Виходить, що цінний склад рослинних асоціацій, які ми мали б зберігати, як мінімум, змінюється. Деякі рідкісні види можуть навіть бути втрачені. Зміна природного аборигенного складу погана ще й тим, що зменшується стійкість такої системи. Чим більше видів, тим стійкіша екосистема до хвороб і інших зовнішніх екологічних чинників», – пояснює науковець.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів за три місяці війни вже зафіксувало в Україні 254 випадки екоциду та 1500 фактів знищення екосистем. У відомстві констатують, що площі лісових пожеж зросли в 45 разів, а 20% заповідних територій опинилися під загрозою знищення. Шкоду, завдану лісництвом, оцінили в 13,2 млрд грн, приблизні збитки від окупації Зони відчуження становлять понад 2,5 млрд грн. 

ЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here