«Догляд за міськими насадженнями», – захід з такою назвою протягом 21-22 лютого проходить у Житомирі. Його спільно організували представники компанії «Husqvarna» і факультету лісового господарства та екології Поліського національного університету.
Зокрема, серед учасників – приватні особи, які надають послуги з обрізання дерев (арбористи), викладачі університету, співробітники екологічної інспекції та комунальних служб «Міськсвітло» і «Зеленбуд».
У «Husqvarna» кажуть, що подібні зустрічі до цього вже проходили у Калуші, Чернівцях, Полтаві, на Київщині. На черзі – Житомир. Протягом двох днів на учасників чекають презентації та лекції, а також практичні заняття по оцінюванню та обрізці дерев, що проходитимуть на Бульварі.
Зокрема, свої доповіді присутнім представили сертифіковані інспектори стану дерев Олена Вакаренко, Любов Колосова та Валентин Скубак. Розповіли про цінність дерев у міському просторі та екосистемні послуги, які вони надають (охолодження, протидія змінам клімату, зниження стресу, покращення стану міського повітря, створення оселищ для диких організмів, керування природною дощовою водою), про фізіологію та біомеханіку дерев, базові поняття оцінювання дерев, висадку і догляд дерев у міському просторі, європейські стандарти обрізки дерев, структурну обрізку молодих дерев, особливості догляду за кроною дорослих дерев.
У контексті цього було продемонстровано міські території з деревами та без (для прикладу обрали багатоповерхову забудову в Києві, де відсутнє озеленення і які наслідки це має для жителів).
За словами Олени Вакаренко, на сьогоднішній день оренда і продаж квартир поруч із зеленими зонами – сквери, парки, ліс, коштують дорожче, адже попри все люди прагнуть не лише отримати комфортні умови проживання, але й можливість прогулятися з родиною чи домашніми тваринами на свіжому повітрі серед зелені, а не «пектися» на асфальті. При цьому, беруть до уваги і стан цих насаджень.
Варто зауважити, що в містах кількість дерев щорічно зменшується з тих чи інших причин, а ті що висаджують – здебільшого декоративні або не довго не ростуть, тож основне завдання на сьогодні – зберегти дерева, які були висаджені десятки років тому, але й не забувати висаджувати, а головне правильно доглядати нові.
Для розуміння пані Олена пояснила, що одне 70-річне дерево надає більше екосистемних послуг, ніж одне 7-річне. Навіть 10 таких молодих дерев у сукупності не матимуть такої користі як 70-річне.
Інспекторка озвучила критерії і категорії цінності дерев – дендрологічна цінність, культурна цінність і природоохоронна цінність, а також висока, середня і низька цінність відповідно. З-поміж іншого згадала про окреме суспільне явище, яке поширюється нині в Україні, коли рідні загиблих воїнів висаджують на їх честь кущі, дерева, алеї чи навіть парки. Зрозуміло, що рубати і знищувати їх не можна, але, щоб запобігти цьому в майбутньому, треба дуже детально підходити до вибору місця насаджень і порід, завчасно подбати про те, аби їх було кому доглядати надалі (полив, обрізка крони тощо).
До речі, термін «кронування», який всі звикли використовувати по відношенню до обрізки дерев комунальниками у містах навесні чи восени, за словами Олени, жодного позитивного значення не несе, адже передбачає часткове обрізання дерев чи повністю видалення крони. Краще називати це «догляд за кроною», «обрізка крони», тобто дії направлені на збереження дерева (омолодження, лікування), щоб воно почувалося краще, а не вмерло після цього.
«Втрачати дерево – це дуже дорого. Все, що навіть зараз посадимо, не встигне вирости ще за нашого життя і забезпечити ряд важливих екосистемних послуг. Втрачати дерева просто не маємо права, адже це наше багатство. Натомість, практика багатьох комунальних служб у містах України якраз призводить до цього. Можливо, не одразу – за кілька років, але наслідки все ж будуть, – пояснює Олена Вакаренко. – Ми прагнемо показати комунальним службам, що не треба калічити дерева, робити їх «обрубками». Все може бути досить цивілізовано і охайно, безпечно для оточуючих і самих нсаджень. Треба робити так, як буде краще дереву, якщо хочемо бачити свої міста зеленими. Наші закордонні колеги прагнуть допомагати в цьому. Навіть в умовах війни вони готові вкладатися своїм досвідом і волонтерською роботою у донесення такої важливої інформації до відповідальних органів та служб. Якщо лісівник – це давня професія, то арборист – щось нове і не всі поки в цьому розуміються».
Поряд з цим інспекторка показала каштан із Вінниці після невдалого «кронування» – він не лише втратив естетичний вигляд, але й не зрозуміло, чи взагалі виживе. Якщо порахувати відновну вартість одного такого каштана відповідно до формули обрахунку, то вона становитиме майже 100 тисяч гривень, але щоб виростити таке дерево заново (вкладені ресурси) цих коштів буде замало та відповідно втрачається на екосистемних послугах.
Любов Колосова зауважила, що помилково вважати усі дерева з порожнинами – аварійними. Так це привід звернути на них увагу, обстежити додатково, але точно не знищувати. У більшості дерев є порожнина, просто ми цього не діагностуємо. Власне, порожнина – природній стан для певного віку дерева, але треба оцінювати інші характеристики його стану. Буває, що 30-річні дерева можуть нести загрозу, а 70-річні – ні. Часто буває, що в негоду падають дерева з корінням. Це може бути наслідком того, що раніше було підрізано чи пошкоджено коріння під час планових або аварійних робіт з ремонту мереж, але одразу це не було не помітно, звернули увагу, а через роки дерево впало, та ніхто вже й не пригадає, що відбувалося поруч з ним. Не в останню чергу до такого може призвести і не правильний догляд за кроною (має бути зріз 5-10 см).
Юлія Демусь
