Житомирянка Марія Ратинська створила вже більше півтори сотні картин, переважна більшість з яких – у багатошаровій техніці старих майстрів. Любить їх усіх, адже в кожній частинка її душі та енергії. Каже, що у творчості себе не обмежує, пробує різне і багато експериментує. Також малює на замовлення, робить розписи і написи на стінах. Результат можна побачити в обласній дитячій лікарні в Станишівці та кількох закладах міста – «Львівський круасан», «Варенична «Балувана Галя», у школі англійської мови «WINWIN», ресторації «Великі Мрійники», пекарні «ВашЛаваш».
У 2017 році Марія брала участь у виставці непрофесійних художників в рамках 13 Міжнародного фестивалю «Tattoo Collection» в Києві, а у 2019-му проходила її персональна художня виставка в Житомирській обласній бібліотеці для юнацтва, де було представлено 19 картин. Минулого року в стінах Кмитівського музею образотворчого мистецтва ім. Й.Д.Буханчука під час другої персональної виставки презентувала 40 робіт.
«Малюю те, що відчуваю і кожна картина, кожна моя робота — це новий для мене досвід. Я нібито заново відкриваю щось для себе, щось в собі, – пояснює художниця. – Малювати подобалося ще з дитинства, але в художній школі ніколи не навчалася. Мене цікавила думка про те, як колись жили і творили свої шедеври справжні художники, про яких читала або дивилась у фільмах. З цього все і почалось. У 2016 році випадково дізналася про художню студію «L.Studio» у столиці і відвідала там кілька майстер-класів по олійному живопису та інтенсиви по основам рисунку. Це викликало такий захват, що наступного року поїхала в Полтаву на майстер-клас в АРТ-студію «Полтавський Монмартр», де познайомилася з різними художниками. Оскільки мене захоплює золотий вік голландського живопису, то більше уваги приділяю вивченню і роботі в багатошаровій техніці старих майстрів. Власне, техніки старих фламандських, італійських художників, семишарова техніка — це один із найскладніших варіантів багатошарової техніки, де застосовують оптичні ефекти змішування фарб, що дає фантастичні результати, але потребує дуже багато терпіння і часу на виконання. Крім цього, малюю в техніці «alla prima» (в перекладі – в один прийом або за раз) як олійними, так і акриловими фарбами. Практикую змішані техніки. Малюю графічні портрети, але здебільшого на замовлення. До речі, вивчаю графічний дизайн та навіть отримала перше замовлення на ілюстрацію дитячої книжки. Якщо переглянути мої роботи, то можна побачити, що однієї загальної тематики, як такої, немає. Вони всі – різні. Є окремі невеличкі серії, диптихи, трилогії, голландські натюрморти, картини в стилі реалізм, фентезі, патріотичного спрямування. На кожну роботу витрачаю різну кількість часу. Все дуже індивідуально. Буває, що можу написати за кілька годин, а є такі роботи, які створювалися протягом декількох тижнів чи навіть місяців: залежить і від натхнення, і від техніки написання та матеріалу, бо акрил висихає швидко, а олійні фарби сохнуть значно довше».
Марія Ратинська зізнається, що на початковому етапі малювання для неї було лише захопленням, яке поглинало і відволікало від буденності. Втім, скористалася порадою китайського мудреця Конфуція – «Оберіть роботу до душі і вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті», тож тепер це заняття приносить їй не лише задоволення, але й прибуток.
Попри це, не всі свої картини художниця готова продати. Приміром, у 2018 році у неї з’явилася робота «Дотик Душі», яка була написана під впливом сильних емоцій розчарування. Почуваючись розбитою і зневіреною, вона намагалась відобразити те, чого не вистачало в реальному житті і чого прагнула. Це своєрідна мрія, яка знайшла своє відображення на полотні.
«Тоді, коли я завершила роботу над цією картиною, сама того не знаючи, мрія здійснилася. Всесвіт мені відповів. Для мене ця картина – дуже знакова і важлива. Не хочу її нікому ні дарувати, ні продавати. У моїх роботах можна побачити втілення авторських ідей чи побажань замовників. Є картини, створені за мотивами робіт інших видатних митців, художників, фотохудожників, копії голландських натюрмортів. Мені імпонує вислів Сальвадора Далі: «Для початку навчіться малювати та писати як старі майстри, а вже потім дійте на свій розсуд — і вас завжди будуть поважати». От і я продовжую вчитися», – додає Марія.
Художниця не приховує, що вплинула на неї як митця і війна. Навіть в деякій мірі похитнула, але не зупинила. Навпаки, прийшло чітке усвідомлення того, що не можна припиняти творити. Потрібно реалізовувати творчі задуми, писати більше картин, робити щось світле, добре й позитивне, аби бути корисною, надихати людей своїм мистецтвом у цей складний для кожного час. Частину від заробленого з продажу картин віддає на допомогу ЗСУ, підтримує різні волонтерські та соціальні ініціативи.
«Ще один напрямок моєї діяльності – стінний розпис. Декілька років тому на волонтерських засадах я виконувала малюнки на стінах в обласній дитячій лікарні в Станишівці. Моя добра знайома, яка там працює, теж займається волонтерством, допомагає і донейтить на ЗСУ. Вона мені і підказала контакти людей, які безпосередньо допомагають нашим воїнам, а також, де плетуть сітки, куди можна приносити речі для поранених бійців або для людей з деокупованих територій, бляшанки для виготовлення окопних свічок. Вважаю, що краще допомагати «точково» людям, яких знаєш і довіряєш, – веде далі житомирська художниця Марія Ратинська. – Маю багато знайомих, які захищають країну від російських загарбників. Коли вони або їхні рідні проводять збори коштів, необхідних речей, по можливості завжди долучаюся. Зараз така ситуація, що нам всім необхідно об’єднуватися і підтримувати один одного, гуртуватися. Хтось готує їжу, хтось шиє одяг для воїнів, хтось плете сітки, відвозить усе на фронт. Насправді допомагати завжди є кому і це варто робити задля нашої перемоги, задля майбутнього».
Слідкувати за творчістю художниці Марії Ратинської (Mary Ratinskaya) можна на сторінках у соцмережі Фейсбук та Інстаграм.
Юлія Демусь
