Брошки у вигляді колоска, птаха, українського прапора, квітки бавовни, віночка чи навіть ляльки-мотанки створює житомирська майстриня Олена Присяжнюк. Розповідає, що творчість у її житті була завжди. У дитинстві мама навчила її в’язати, а пізніше почала ще й вишивати хрестиком. Цим займається й нині – для себе чи на прохання знайомих.  

Також шиє еко-іграшки та шопери, робить віночки до Різдва чи Великодня, виготовляє свічки із натуральної вощини. Вони можуть бути різної висоти і кольору, а запах – незмінно медовий. 

Придбати роботи майстрині у Житомирі можна в закладі «Місцева кава» у «Місцевому навколокультурному просторі» за адресою пров. Скорульського, 5 або ознайомитися на сторінці Олени Присяжнюк в соцмережі.  

«Раніше я працювала у дитсадку, де ми з колегою створювали різноманітні композиції, екібани із сухоцвітів, трави. Дуже люблю таке. Використовую засушені рослини для декорування своїх свічок. Сама збираю їх або залишаю щось із подарованих букетів, – ділиться житомирянка. – Приблизно чотири роки тому, на Новий рік, отримала в подарунок свічку з вощини. Дивилася на неї, крутила, думаю: «так все просто, а як гарно виходить і який аромат медовий». Вирішила, що й сама такі зможу робити, замовила вощину і почала працювати. Тепер сиджу і кручу їх. Ґноти теж роблю самотужки, вони мають бути якісними, аби горіли довше. Висота свічок – від 6-8 см до 20-30 см. Такі вироби беруть на подарунки рідним, ставлять в оселях на свята. Можна замовити одну чи кілька різних свічок, зібрати набір – все за побажанням замовника. Останнім часом мене дуже захопив бісер. Раніше багато картин вишивала  ним, а, коли у 2018 році доньці подруга подарувала брошку, спробувала й сама такі робити. Мене це так вразило і захопило. Не  все виходило  лразу. Навчалася я по відео з інтернету, майстер-класів не відвідувала. Щось вигадувала, якісь ідеї підглядала, потроху відточувала майстерність. Мала певні труднощі з малюванням і створенням ескізів, але й з цим впоралася. Мені подобаються природні мотиви – квіти, комахи, листя, птахи. Часто донька і її подруги побачать фото якихось брошок  та питають, чи зможу я подібне повторити. В якості основи використовую фетр, шкіру, до яких кріпиться застібка. Все вишиваю вручну, використовую бісер, каміння, додаю додаткові елементи. Мої патріотичні брошки – ексклюзивні, таких  більш ніде не бачила. Зараз ця тема актуальна, тому  трохи більше зосередила увагу на ній.  Одну брошку можу зробити за вечір, якщо це така простіша, а складнішу, то за два вечори». 

У майстрині є серія патріотичних брошок. Наразі такі особливо популярні. Їх пані Олена почала робити від початку повномасштабного вторгнення. Паралельно з цим створювала обереги, сувеніри та брелоки, які волонтери разом з іншою допомогою возили із Житомира військовим на передову. Свої брошки у національних кольорах дарувала жінкам-військовослужбовицям.

«Я це все робила, бо творчість мене трохи заспокоювала, відволікала. Чоловік 25 лютого пішов добровольцем боронити країну і я лишилася сама, донька жила за кордоном. Я збирала волонтерську допомогу, займалася тим, де відчувала, що можу бути корисною, об’єднувалися з іншими місцевими майстрами», – додає житомирянка.   

Чоловік  Олени Присяжнюк – 58-річний командир взводу танкової роти Олександр Присяжнюк, у липні минулого року загинув на сході країни під час виконання бойового завдання та був похований на військовому кладовищі в рідному місті.     

Юлія Демусь

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here