«Чи можу я чимось допомогти?» – із такого простого запитання розпочалася волонтерська діяльність Мирослави Гребенюк, яка з родиною проживає у містечку Хорошів на Житомирщині. Дівчині 18 років, вона студентка ІІ курсу Вінницького технічного університету, здобуває освіту за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія», а у вільний час займається випічкою і розмальовує імбирні пряники.
Цим почала займатися ще 14-річною. Перший зробила на прохання мами, аби прикрасити торт. Нині вони разом продовжують свою кондитерську справу і створюють солодкі вироби на замовлення. Поміж тим, встигають готувати смакоту й передавати військовим на фронт пироги із різною начинкою, печиво, кекси та патріотичні імбирні пряники.
За ці місяці Мирослава зробила їх тисячі: у формі серця, карти України та голуба, із написами «Повертайся живим», «Все буде Україна», «Хай Бог береже», «HOME». Десятки годин клопіткої праці й все заради того, аби воїни на передовій відчули підтримку, щоб мали додатковий привід посміхнутися, згадати про домівку й тих, хто чекає їх із перемогою.
«Почала пекти у 2017-му. На черговий торт, який мама виготовляла на замовлення, були потрібні пряники і вона запропонувала мені спробувати зробити їх. Я завжди гарно малювала, тому вирішила, а чому б ні? Першим був ведмедик з тортиком в руках. Його фото не збереглося, та я пам’ятаю, що тоді він був для мене ідеальний. Хоча, якщо порівнювати з нинішніми виробами, то виглядав досить кумедно. З тих пір і почалася моя прянична справа. Завела сторінку в Instagram, з’явилися замовлення та постійні клієнти. Переважно всьому навчалася самостійно, переглядала відео, але в основному це практика й ще раз практика. Чим більше малюєш, тим більше розумієш як має бути. Не все вдавалося з першого разу, але я не зупинялася і врешті досягла бажаного результату», – розповіла дівчина.
В основі тіста для пряників – натуральний мед, масло найкращої якості, від яких і залежить смак, а ще яйця, борошно, імбир та кориця. До їх вибору Мирослава підходить особливо ретельно. Зізнається, що найбільше не подобається місити тісто, а от процес покриття пряників глазур’ю і створення малюнків завжди чекає із особливим задоволенням.
В асортименті пряники різної форми й тематики – усе за бажанням замовника та з урахуванням можливості кондитерки. Є новорічні, різдвяні, великодні, до Дня знань, Дня Святого Миколая, Дня Святого Валентина, до професійних свят чи для іменників, з героями мультфільмів та інші, а також імбирні будиночки. Їх можна запакувати окремо чи скласти композицію. Популярністю користуються набори пряників, які дітки у подальшому можуть розмальовувати самостійно та з’їсти. Усі інгредієнти безпечні. До глазурі із білка та цукрової пудри додаються харчові барвники.
На один пряник, залежно від складності візерунка та розміру, дівчина може витратити від однієї до трьох годин. Ті, які готує для військовослужбовців, виходить оздоблювати швидше – треба нанести глазур двох кольорів, написати кілька слів. Вони маленькі і за рахунок цього можна зробити велику кількість.
«Моя мама підтримує зв’язок із колегами із Житомира. Коли почалася війна, вони об’єдналися у такий собі кондитерський батальйон і почали багато пекти для наших захисників. Я не могла лишатися осторонь і спитала, чи можу чимось допомогти також. Мені сказали, що так. Запропонували просто пекти імбирні пряники і додавати до посилок. Але просто пекти – не цікаво, тому я все таки продовжила розмальовувати їх. Потім їх разом із іншою нашою випічкою везла волонтерам в Житомир. Вже у березні мої жовто-блакитні пряники були у армійців, – продовжує Мирослава Гребенюк. – Переважно печемо для військових, один раз передавали людям у Харків. Отримуємо інформацію, коли планується чергова поїздка із волонтерською допомогою на фронт і долучаємося».
Кожен пряник Мирослава дбайливо пакує в окремий пакети, зав’язує, а далі – в загальну коробку із побажаннями і зазначенням терміну придатності. Каже, що імбирне печиво, завдяки меду, який є натуральним консервантом, може зберігатися довго без порушення смакових якостей: від 3 до 6 місяців. Головне, зберігати запакованими в поліетиленових пакетах при кімнатній температурі.
Навчитися пекти і розмальовувати імбирні пряники, додає дівчина, може кожен, головне бажання. Єдине, не всім може вистачити терпіння. Усю необхідну інформацію можна знайти в інтернеті, а також пройти майстер-класи чи курси по їх виготовленню.
Юлія Демусь
