У першому класі бабуся навчила житомирянка Дашу Гринасевич вишивати і на довгі роки це стало її улюбленим хобі. Втім, після весільної подорожі до Єгипту відкрила для себе нове заняття і тепер створює ловців снів на замовлення.

Каже, що  вони можуть слугувати доповненням інтер’єру, елементом декору, аксесуаром в авто, реквізитом для фотосесії, прикрасою, але перш за все – це оберіг: захищають сон, оселю, думки і наміри власника. Мають потужну енергетику та відповідають індивідуальним запитам і потребам замовника.

«Фактично зі школи працюю менеджером у сфері торгівлі, але завжди знаходила час для творчості, – ділиться Даша Гринасевич. – Раніше вишивала, а під час подорожі на одному із ринків у Єгипті побачила ловця снів і буквально закохалася. Щоправда, коштував він трохи задорого, тому чоловікові хвилин 40 довелося поторгуватися, але ловець таки став моїм. Коли повернулася додому, звісно, захотіла ще. Все, що знаходила, мене не зачіпало, тому була змушена зробити самотужки. Перший мій ловець – у формі півмісяця, досі зі мною. Він – мій оберіг. Власне, усі ловці, яких я роблю, мають саме таке завдання. Вони мають місію, але яку саме – обирає замовник. Проговорюємо це окремо із кожним, адже це не просто прикраса, а функціональний оберіг. Розповідаю, як про нього піклуватися і отримувати класну енергетику. Плету ловців-оберегів не тільки на сон, а  й на позитивну атмосферу в домі, втілення задумів та мрій тощо. Виріб сам по собі – естетично красивий: поєднання елементів, лінії, перетини, візерунки, легкість і магічність у кожному русі. Інколи малюнок може народитися за вечір, але буває на роботу йде місяць. Тут питання не стільки техніки, скільки енергій, натхнення, настроїв: і мого, і замовника, між іншим. Якщо щось не вдалося з першого разу або не сподобався результат, відкладаю. Кілька таких лежать і чекають своєї черги, та не знаю, що з ними буде».

В основі ловця снів – плетена павутинка, яка «ловить» те, що потребує людина. Все інше, за словами Даші, – прояв уяви, творчого бачення та інтуїції майстрині. Додатково використовує бісер, каміння, пір’я, деревину. Увесь процес – суцільна творчість без обмежень. Є кілька правил, яких незмінно дотримується, завдяки чому її вироби відрізняються від інших. 

«Не ставлюся до цього як до роботи, адже для мене це ритуал, що потребує певного настрої і особливої атмосфери в майстерні. Я знаю, що саме робить моїх ловців особливими. Замовник отримує не просто прикрасу, а шматочок крутої енергетики, налаштованої на нього, – пояснює Даша. – Я люблю те, що роблю, мені подобається процес виготовлення, але найбільше – спостерігати емоції людей, які отримують своїх ловчиків. Це надихає».  

Юлія Демусь

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here