Українську медицину лікуватимуть старими методами. Новий очільник Міністерства охорони здоров’я Олег Мусій заявив, що медична реформа триватиме. Але потрібно проаналізувати, чи ефективно її впроваджували попередники, уточнити діагноз, так би мовити.
У сюжеті телеканалу "24" йдеться про те, як живеться медичним закладам в епоху реформ.
До реформи це була районна поліклініка, ми зараз як орендонаймачі, орендуємо частину першого поверху, другий поверх і повністю четвертий поверх. В оренді у попередників, – пояснює головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Олександр Андрійцев.
Це – районна поліклініка містечка Малин на Житомирщині. У рамках реформи тут з нового року облаштували Центр первинної медичної допомоги. 19 сімейних лікарів обслуговують 46 тисяч мешканців міста і району. Щодня кожен з медиків має по десять викликів, а санітарні автомобілі накручують дорогами району до сотні кілометрів.
У денному стаціонарі не вистачає місця для ліжок. Постіль на ці ліжка медики купували власним коштом. Частина меблів стоїть у коридорі. З них мають укомплектувати ще одне робоче місце.
На Житомирщині один кардіограф використовують 11 лікарів
Така ситуація, якщо апарат один, і терміново надійшов виклик, то треба забрати апарат, ну він переносний, заклад залишається без електрокардіографа, ми поїхали на виклик, – розповідає заступник головного лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги Юлія Кравченко.
"А з оснащенням – нуль. За минулий рік я не пам’ятаю скільки разів ми заповнювали по всіх закладах потребу в оснащенні, в медичному оснащенні в різних формах. Але за цей час жодного апарату, ні приладу", – продовжує Андрійцев.
Восени минулого року столичні Центри первинної медичної допомоги отримували машини для сімейних лікарів. Авто закуплені державним коштом, в рамках пілотного проекту реалізації медичної реформи. Представники влади охоче дають коментарі.Згідно з правилами, кожен сімейний лікар повинен мати свій автомобіль. У Малинському центі працює 19 сімейних лікарів, відтак у гаражі маємо знайти 19 авто.
Якби були нові машини, економили б 160 тис. грн. на рік, – лікарі
Водій лікарняного гаражу Малина Олександр має мрію – отримати п’ять тисяч гривень і разом з колегами відремонтувати ось цю "швидку". Автомобіль-пенсіонер відпрацював 24 роки, три роки тому його списали на металобрухт. Корпус прогнив, немає половини деталей. Але місцеві кулібіни оптимізму не втрачають. Якщо бабусю-швидку вдасться поставити на колеса, медики зможуть транспортувати хворих.
Лікарі порахували: якби замість розтрощених отримали кращі машини, економили б до 160 тисяч гривень на рік. Саме стільки центру цього року виділили на закупівлю медикаментів. Тобто, на зекономлені кошти можна було б придбати подвійну партію ліків або нову машину для лікарів.
Добре, що і така машина є. Одне тільки, незручність в тому, що буває, якщо важкий хворий, ну немає куди його положити. А як ви тоді його транспортуєте? Ну ми тоді його не розміщуємо. Якщо ми його можем доправити до лікарні, ми його беремо з собою. Якщо ні, я приїжджаю сюди, залишаю направлення на швидкій, або вдома у хворого, і тоді уже на носилках його доправляють, – каже сімейний лікар Галина Мазурок.
Кримінальну справу по авто для сіл досі не закрили
Поки лікарі намотують кілометри на велосипедах, у гаражах сільських рад стоять два майже нові автомобілі. Ці санітарні авто у 2010 році радам подарували у рамках спеціальної програми уряду Тимошенко. Потім справа швидких поповнила кейс кримінальних проваджень проти екс-прем’єра.
Справа була, уже було припинено ознайомлення захисту з цією справою. Після цього обмежили ознайомлення з цією справою і вона була відаправлена на дорозслідування і почали знову цю процедуру. І зараз ситуація в цій справі перебуває саме на цьому етапі. Іншої інформації в мене поки що немає. У справі там є декілька томів, де є всі фотографії всіх автомобілів, які були роздані, – говорить суддя Конституційного суду Сергій Сас.
"Є там невеличкі проблеми. Про те, що там була корупція – це інше питання, це правоохоронні органи повинні розслідувати, але ці автомобілі потрібні вкрай і необхідні нашій медицині", – заявив міністр охорони здоров’я Олег Мусій.
Громада не знає, що робити з машинами
Доки сільські медичні заклади підпорядковувалися сільським радам, автівки використовували. Після реформи всі ці установи входять до складу Центрів первинної медичної допомоги. Що робити з машинами – громада не знає. Справа не закрита, вказівок не надходило, органи влади на численні звернення не реагують.
Сільські голови новоствореним центрам віддавати авто бояться. Використовувати з іншою метою – не мають права, бо це сільські швидкі. У прокуратурі Житомирської області повідомили, що передавати машини сільська рада не має права.
Навіть якби дозволили віддати машини Центрам, то не змогли б цього зробити. Адже змінити власника автомобіля можна лише після розмитнення. Таких грошей ні у сільських рад, ні у Центрів первинної медичної допомоги немає.
Ми зверталися у МРЕО і там чітко написано – без сплати мита не можна провести перереєстрацію. Ні як для сільської ради, так і для охорони здоров’я, – каже Андрійцев.
"Ну там велика сума, там який процент? 30 тисяч? Таких коштів у нас немає. Ми не можемо. Мене попередили, що я є відповідальна особа за машину, жодної офіційної інформації я не маю", – заявив сільський голова села Малинівки (Житомирська обл.) Клавдія Савченко.
Генеральна прокуратура відповіді не дає
Прояснити ситуацію могла б Генеральна прокуратура України, але на запит каналу "24" там поки що не відповіли. Схожа ситуація з швидкими Тимошенко і в інших регіонах.
Було відкрито кримінальне провадження з приводу начебто незаконної закупівлі, порушень при закупівлі автомобілів OPEl і у більшості регіонів ці автомобілі, яку були направлені для сільської медицини заарештовані, тому їх неможливо використовувати зараз, і вони стоять в гаражах на балансі сільських рад, – наголошує голова вільної профспілки медичних працівників Олег Панасенко.
За фінансування Центрів первинної медико-санітарної допомоги відповідають місцеві бюджети, кажуть в МОЗ. У місцевих на впровадження міністерської реформи грошей не вистачає.
"Якби це було проаналізовано раніше і доведено до відома, що при реформі будуть потрібні наступні видатки: за перепідключення телефонів, за довідку від санстанції, про це ж ніхто не говорив, все безкоштовно", – розповідає Андрійцев.
Виділялись гроші для пілотних регіонів, ці гроші до закладів не доходили, ці гроші розкрадалися. Але якщо в пілотних регіонах хоч щось, хоч якась копійка, там в чотирьох пілотних, то в інших регіонах взагалі ці заходи не фінансувалися, – підсумував Панасенко.
