У Житомирі відкрилася майстерня для ветеранів війни. ВІДЕО

316

У Житомирі відкрили майстерню для ветеранів війни.

Ця ініціатива стала можливою завдяки ГО «Військовий сувенір», яка отримала грантову підтримку від ПРООН. 

Ідею створення такого простору запропонував  Юрій Лисак, ветеран російсько-української війни, який брав участь у захисті східних рубежів України з 2015 по 2020 роки.

Юрій розповідає, що задум про створення такого місця з’явився у нього давно. Після звільнення з армії, він людина з інвалідністю другої групи, шукав своє покликання. Згадує, що спробував зайнятися деревообробкою. За словами ветерана, робота з живим матеріалом, таким як дерево, допомагає поступово відновлюватися психологічно. Це своєрідна арт-терапія, де ветерани можуть відволіктися від буденності та зайнятися творчістю. 

Юрій має значний досвід у роботі з деревом. Каже, що бажає поділитися своїм досвідом з іншими військовими, які потребують підтримки та допомоги.

“Я писав грант, щоб в цю майстерню могли приходити ветерани та навчитися щось роботі руками. Це не столярна, а майстерня крафтових виробів. Тут люди будуть займатися дрібною моторикою рук. Тут немає дорогих матеріалів, матеріал, як правило, той, що під ногами, мотлох, який люди викидають на смітник. А ми це використовуємо та трансформуємо у щось корисне за допомогою людської фантазії. Це свого роду арт-терапія. Коли я почав займатися цією справою, я користувався порадами психолога, з яким познайомився під час лікування в госпіталі. Спілкуючись з ним, я зрозумів, що починати треба з якоїсь арт-терапії.

Арт може бути будь-яким, я запропонував один із варіантів. Арт-терапія працює, я знаю з власного досвіду. Після 5 років в армії і повернення до цивільного життя було досить важким. Хоча та частина війни з 2015 по 2020 рік була іншою, ніж та, що зараз. Сьогодні хлопці приходять зі значно важчими посттравматичними синдромами, і я хочу допомогти їм”, – розповів Юрій Лисак, голова ГО «Військовий сувенір».

Борис Пахолюк, директор Агенції розвитку міст, каже, що сама ініціатива є волонтерською і виникла у 2020-2021 роках. 

Борис разом з колегами спілкувався з різними ветеранськими організаціями та пропонував допомогу в підготовці проектних ініціатив, які могли отримати грантове фінансування на розвиток. Пан Юрій звернувся з проханням про допомогу у підготовці проектної заявки для створення виробничої майстерні, де ветерани змогли б приходити відновлюватися психологічно та працювати.

“Це є елементом соціалізації, перенавчання та перекваліфікації ветеранів. Коли ми почали докладніше розбиратися з ідеєю та її впливом на реінтеграцію та соціалізацію ветеранів, ми помітили, що навіть з медичного погляду лікарі радять більше працювати руками людям, які мають посттравматичний синдром, оскільки це сприяє відновленню нейронних зв’язків у мозку. Тому ми одразу зайнялися допомогою у прописуванні та реалізації цього проекту”, – зазначив Борис Пахолюк.

Психотерапевтка Ксенія Лавріна розповідає, що зазвичай ветерани, які пережили ПТСР, не звертаються за психологічною допомогою. Це може бути пов’язано зі стереотипами та стигмою, які існують у військовій спільноті.

“Люди, які пережили ПТСР, не будуть спілкуватися з тими, хто його не переживав. Їм треба знаходити спільні точки. Тому майстерні, такі як та, що створив Юрій, є місцем, де ці люди можуть зустрітися і почати спілкуватися. Тут вони можуть знайти людей, які пережили те саме, і це є такою невимушеною психотерапією. Коли ти не кажеш, що ходиш до психотерапевта, але розумієш, що отримуєш те, що тобі потрібно без нав’язливих ярликів, які ветерани не дуже полюбляють. Другий момент – коли вони працюють, коли вони роблять щось з деревом, це трансформація негативної енергії в позитивну. Через творчість ветерани отримують позитивний результат. Вони бачать результат своїх дій. Тому що, коли вони повертаються до цивільного життя, знімають піксель і одягають “білий комірець”, вони не бачать свого застусування, вони не знають, що вони можуть робити. Але коли вони знаходять себе через реалізацію і, тим більше, якщо ці вироби можна продавати й на цьому заробляти, це стає дуже важливим моментом реабілітації. Ну і звичайно, елемент арт-терапії, коли вони створюють щось чудове, творче, креативне, вони виливають свої емоції у виріб і таким чином трансформуються”, – розповіла Ксенія Лавріна, гештальт-терапевтка.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here