Вчора перед тим, як на нашій землі приземлився літак з РФ, в якому прилетів представник агресорів Гризлов, щоб говорити про мирні мінські домовленості, на Майдані люди віддавали шану загиблому у час «дії» цих домовленостей Барні.
А в іншому кінці країни побратими прощалися ще з одним українським бійцем, труна з яким відправилася на Житомирщину. Вони обидва загинули в один день в одному місці, майже одночасно.
Другим загиблим став Ліон – Федір Мельничук. Боєць 42 батальйону, який займався розвідкою. Зовсім ще молодий. Йому було 22. Чи може ще не виповнилося навіть. Мене чомусь завжди більше бентежить, коли гинуть молодші за мене. Зрештою, не має значення чи він молодший, чи старший і скільки взагалі йому було років. Він загинув і назавжди залишиться у своєму віці.
Я тільки на днях питала в знайомого у Зайцевому, чи всі в них цілі, бо по цьому нещасному селу луплять з усього, чого можна. Він сказав, що всі. А наступного дня було вже два 200-х. В Ліона, швидше за все, влучила куля снайпера.
Він був безстрашним, сміливим і веселим. «Таких мало, особливо серед молоді. Сміливий і активний. Ніколи не боявся, у порівнянні з деякими». Так про нього говорять його побратими. В Зайцеве заходив від самого початку. Пам’ятаєте ту історію, коли розвідка 42 батальйону непомітно прямо під носом у сєпарів зайшла в Зайцеве і окопалася там? От і Ліон був серед цих безпечних бійців. Між нашими і ворогом було 80 метрів. Вони зайняли будинок на висоті і перекрили сєпарам дорогу і вільний рух. Тому по ним били і б’ють щодня і безжально. В один з таких днів снайперська ворожа куля і влучила в Ліона. Можливо можна було бути обережнішим, поберегти себе, навчитися хоч трохи відчувати страх, щоб це відчуття у деякі моменти охолоджувало гарячий дух. Але напевно він не вмів, бо був надто молодий, надто впевнений, надто вільний… Спочивай у спокої, Ліон. Федір.
Дар’я Бура, "Повернись живим"
