Військовики 95-тої аеромобільної бригади Збройних Сил України перебувають на передовій. Десантники традиційно є найбільш підготовленими. Окрім контрактників у складі бригади чимало мобілізованих, проте резервісти свого часу проходили службу в аеромобільних військах. Тож їм довелося лише згадати свої навички. Про це пише "Голос України".
Зазначимо, що в частині, де довелося побувати журналістам, забезпечення та побут налаштовані нормально. У лісовому таборі навіть є військова лазня.
Коли начальник відділення тилового забезпечення підрозділу майор Артем Пєтухов показував польовий склад, журналісти пересвідчилися, що американських сухпайків для автономного виконання бойових завдань достатньо. Утім, каже він, солдати більше хочуть борщу.
До речі, за словами військових, вітчизняний армійський сухпай також цілому нормальний, але вони просять вкладати до нього ложку, адже його доводиться відкривати десь у полі чи в лісі. А ще десантники вдячні за допомогу землякам, бізнесменам та й загалом небайдужим громадянам.
На знімку: Артем Пєтухов показує польовий склад американських сухпайків
На знімку: польова кухня
На вечірні теленовини військові реагують дуже емоційно. Воно й зрозуміло, бо коли вони бачать смерті та поранення своїх товаришів по зброї, а політики оголошують перемир’я з терористами, то це їхнього схвалення не викликає. Сьогодні моральний дух бійців дуже високий, а за час, що минув з початку антитерористичної операції вони набули необхідного досвіду, тож готові битися до перемоги та повного звільнення країни від ворога.
На знімку: Сергій Шевчук на горі Карачун показує слід від ранкового обстрілу 30 міліметровою гарматою з БМП. Терористи майже щодня о 4-5 ранку обстрілюють позиції. Спокійний і впевнений у собі Сергій Шевчук – це той офіцер 95-ї аеромобільної бригади Збройних Сил України, що два місяці тому підняв прапор на телевежі Слов’янська на горі Карачун
На знімку: гора Карачун
На знімку: Проходження конвою – це найбільш небезпечна робота у десантників. Вона може потрапляли в засаду, їх вже обстрілювали з так званої «зеленки». Тому маршрути конвоїв зберігаються в глибокій таємниці, а ведучий колони може змінювати маршрут самостійно.
На знімку: конвой повернувся із завдання
