Головна Події 17 лютого в Житомирі – популярний історик Роман Коваль. Анонс

17 лютого в Житомирі – популярний історик Роман Коваль. Анонс

320
0

17 лютого о 18:00 у «Гнатюк Арт Центрі» відбудеться зустріч із популярним українським істориком Романом Ковалем.

Житомирян запрошуються на зустріч-презентацію нової книги «Житомирщина в боротьбі».

Напередодні приїзду до Житомира Роман Коваль погодився відповісти на декілька запитань.

Отже, Житомирщина і Волинь, з огляду на написані вами твори та дослідження, займають у вашій дослідницькій роботі доволі значиме місце, хоча в Україні вас знають щонайперше, як старійшину досліджень на теренах Холодноярської республіки.

– Свого часу в Україні більше знали про Бабин Яр, а про Холодний Яр народна пам’ять зберігала перекази ще гайдамацької пори ХVІІІ століття. Але, як виявилося , саме Холодний Яр, як епіцентр повстансько – отаманського руху 1919 – 1922 років , став синонімом непокори української нації і згадки про це урочище у радянські часи тривалий час підлягали забороні. Нам вдалося воскресити пам’ять героїв, а насправді – лицарів Холодного Яру і сьогодні Україна (а поступово й світ) про них багато чого знає. Скажу більше, але саме завдяки зусиллям членів історичного клубу «Холодний Яр» було реабілітовано і відроджено в українському суспільному дискурсі період Української національної революції 1917 – 1921 років. І Указ Президента України щодо вшанування подій тієї революції був логічним підтвердженням своєрідного ренесансу історичної памяті.

– Але ж як так вийшло, що й на Житомирщині підвищена увага до вивчення періоду Української революції 1917-21 рр. спостерігається також після появи ваших книг? Спочатку була книжка «Рейд у вічність», присвячена подіям Другого Зимового походу армії УНР та трагедії із загибеллю під містечком Базар 359-ти вояків армії УНР. І тепер ось «Житомирщина в боротьбі».

– Житомирщина – унікальний край з огляду на важливість тих подій, які тут відбувалися у 1917/1921 роки. Адже до тих трагічних подій листопада 1921 року тут відбулося дуже багато подій, процесів. Певною мірою Житомирщина була на своєрідному перехресті боїв, рейдів, наступів та операцій. Ті документи, спогади та новели, чималий обсяг довідкового матеріалу, який ми вмістили у видання «Житомирщина в боротьбі»- це лише невелика частина літературних, письмових. Епістолярних матеріалів про той час на Житомирщині. Разом зі своїм колегю Юрієм Юзичем ми підготували до видання «Діти у визвольній битві 1917-1921 років. Одним із персонажів книжки, що вже готується до друку, став підліток – житомирянин Петро Расторгуєв, який, не зважаючи на свій зовсім юний вік, лише за півроку брав участь у 30-ти боях. І зокрема у бою із денікінцями він втратив руку. 
Потім, вже в еміграції він вступив до Української господарської школи у Подєбрадах.

– Дослідники поки що доторкнулися лише невеликої частки документів, що залишилися свідками подій столітньої давності?

– Так, на жаль, поки що так. Я працював із матеріалами центральних українських архівів, розташованих у столиці України. Але це не значить, що і в Житомирі, так само, як і у Кам’янці – Подільському, Хмельницькому чи у Вінниці знаходиться не менший, а насправді – куди більший обсяг української минувшини. Ось приклад, який стосується знайденої нещодавно документальної спадщини Любарщини, де у 1920-1922 роках розгортається боротьба місцевого отамана Йосипа Соломінського із більшовизмом. І таких прикладів дуже багато. Ми просто ще не зуміли їх вивчити і показати нашим сучасникам. А тому я прагну щороку готувати все нові й нові книжки, що стосуються подій столітньої давності. Важливо їх поширювати, тиражувати, множити. Тепер це не так важко, як ще було 30 років тому. Але потрібні кошти на книговидавництво, на кінематографію. Наші сусіди, наприклад, це справно роблять, а тому ми повинні від них ні на йоту – не відставати!

– До Житомира ви приїздите не сам, а у супроводі Юрія Юзича та Марка Мельника.

– Вони також задіяні у ряді проектів, які я вже давно намагаюся втілити в життя. Презентуючи у Житомирі збірку «Житомирщина у боротьбі», ми сподіваємось , що нашу, або ж подібну до нашої естафету, підтримає ціле покоління патріотів – істориків, краєзнавців. Задля цього власне, все й робиться.

ЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here