Її традиційно саджають на травневі вихідні, до або одразу після Пасхи, а копають наприкінці літньої відпустки – в серпні чи у перші дні осені: поки спала літня спека, але ще не почалися рясні дощі. Картопля – багаторічна рослина, яка на 80% складається з води і може відрізнятися вмістом крохмалю. Вона є основою раціону багатьох родин.
Українці вже не уявляють свого харчування без страв із картоплі, втім, до її появи наші далекі родичі споживали ріпу та брукву, якими засівали поля. Сьогодні важко знайти город чи дачну ділянку, де б не росла картопля.
Червона, жовта, рожева, біла, фіолетова, кругла чи продовгувата, ультрарання, рання, середньопізня, пізня, добре розварюється чи краще підходить для смаження – відомо сотні сортів картоплі, вітчизняних та іноземних. У мережі є безліч публікацій із підбірками і порадами тих чи інших сортів, що дають кращий урожай, менше вражаються шкідниками у певній місцевості, залежно від регіону. Так само там можна знайти рекомендації як краще доглядати, чим обробляти й удобрювати картоплю, боротися із колорадськими жуками тощо.
На Житомирщині картоплю починають копати вже після Першого Спаса, хоча у деяких районах – лише у вересні. Найкраще для цього підходить суха і сонячна погода, без опадів. При цьому навіть існує перелік днів за місячним календарем, найбільш сприятливих за певними показниками.
Зазвичай новий урожай збирають після того як картопля відцвіте, бадилля пожовкне та висохне. Викопану картоплю залишають підсохнути та провітритися, а далі сортують і відправляють на зберігання у погріб або прохолодне і темне місце. Найбільші бульби вживатимуть у їжу, найменші підуть на корм свійським тваринам, а середні (насіннєва) використають для посадки наступної весни.
Представлена на фото картопля– вирощена протягом сезону-2023 на Любарщині в Житомирській області. Усі чотири сорти – «Агрія», «Санте», «Белла Роса», «Рокко», мають високу врожайність.
Юлія Демусь
