У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки пояснили, що не так із пам’ятниками Пушкіна та чому Україні потрібна дерусифікація.
Оскільки серед громадян набирає обертів дискусія щодо знесення чи не знесення пам’ятників, у ЦСК спробували арументувати свою точку зору творчістю та діями Пушкіна.
Пушкін = російський імперіалізм
Пушкін був палким прихильником російського імперіалізму і не сприймав критику імперської політики, саме тому він важливий для Росії.
“Олександр Пушкін – це “вєлікій могучій рускій язик”, це схвалення загарбницької політики російських царів, це виправдання війн та геноцидів російської влади.
Росіяни не знають літератури, яка була до Пушкіна. Чи справді йому місце на вулицях українських міст?” – кажуть у Центрі стратегічних комунікацій.
Пам’ятники Пушкіну є частиною колоніальної спадщини, яка нав’язує чужу культуру та мову українцям, тому відмова від таких символів є логічним кроком для України.
Творчість Пушкіна пропагує ворожнечу і антиукраїнськість
- Пушкін був прихильником Петра І, який знищив гетьманську столицю Батурин разом з жінками та дітьми та привласнив тисячолітню та духовну спадщину Київської Русі, перейменувавши Московію на Росію. Він презирливо ставився до гетьмана Івана Мазепи, зображаючи його наступним чином:
“Что он не ведает святыни,
Что он не помнит благостыни,
Что он не любит ничего,
Что кров готов он лить, как воду,
Что презирает он свободу,
Что нет отчизны у него”
- У поемі “Полтава” Пушкін змальовє ворогом Росії та Петра українців, які вимагали від Мазепи “народної війни”:
“Украйна глухо волновалась.
Давно в ней искра разгоралась.
Друзья кровавой старины
Народной чаяли войны,
Ропотали, требуя кичливо,
Чтоб гетман узы их расторг,
И Карла ждал нетерпеливо,
Их легкомысленный восторг”
Пушкін заперечував державність України
Пушкін також недвозначно висловлювався про долю України в рукописі “Очерки истории Украины”. Там він називав Україну “малоросією” і дорікав за прагнення незалежності:
“Что ныне называется Малоросией?
Что составляло прежде?
Конда она отторгнулась от России?
Долго ли находилась под владычеством татар?
От Гедемина до Сагайдачного.
От Сагайдачного до Хмельницкого.
От Хмельницкого до Мазепы.
От Мазепы до Разумовского”
