Світлана Саванчук родом із Вінниці. Вона переїхала в Житомир декілька років тому. Тут жінка з чоловіком та кумом відкрила пекарню.
24 лютого чоловік Світлани добровільно пішов на війну й жінка сама почала керувати бізнесом. Світлана активно допомагає військовим та терпляче чекає коханого вдома.
Перший Житомирський поспілкувався зі Світланою керівницею пекарні “Домашні Смаколики”.
Як виникла ідея відкрити пекарню саме в Житомирі? Та чи не боялися ризиків “прогоріти”?
– Історія нашої пекарні розпочалася три роки тому. Одного дня у Вінниці ми з чоловіком гуляли містом та зайшли в одну пекарню. Ми завжди туди ходили з малим. Чоловік запитав, чому в Житомирі немає такої пекарні? Ця ідея нас обох надихнула. Згодом почали вивчати цю тему та шукати кошти на відкриття пекарні. Моя свекруха допомогла із майбутньою рецептурою, а згодом ми запропонували ідею відкрити заклад нашому куму Сергію. І вже у 2020 році відчинили двері закладу “Домашні Смаколики“.
Як ви зустріли повномасштабне вторгнення?
– Я на той час була у Вінниці та вже на наступний день чоловік приїхав та забрав мене в Житомир. Потім мій коханий та кум вирішили йти на війну та захищати рідне місто. Утримувати наш бізнес на плаву довелося мені. Мій чоловік консультував онлайн, допомагав розв’язувати будь-які проблеми. Я відчула його підтримку і це давало сили йти вперед.
Чому ви не виїхали з міста або взагалі за кордон?
– Було важко, адже лунали вибухи та звучали сирени. Але я не хотіла та і не могла кинути чоловіка. Я йшла на роботу всупереч тому, що відбувалося за вікном. Працювала разом зі своїми співробітниками. І жодного разу у мене не було думки кинути все. Мій чоловік пішов на війну не через амбіції. Він не зміг сидіти та чекати. Просто не хотів, щоб у Житомир зайшли окупанти.
Як працював ваш бізнес під час війни? Які були труднощі?
– Наша пекарня працювала кожного дня. Щоправда асортимент продукції змінився. Ми випікали лише хліб. Почалися проблеми із постачальниками, адже більшість не працювали. З тієї сировини, яка була, ми випікали тільки хліб. Пекарі виходили на роботу та працювали по 2-3 години. Біля магазину були черги людей. Дехто з персоналу таки виїхав. Я залишала дитину вдома з бабусею та йшла на роботу. Там разом із моїми дівчатами ми працювали. Мої співробітники – то моя сім’я. Згодом відвідувачі почали трішки оговтуватися та захотіли солодкого. І ми почали потроху випікати різноманітні смаколики.
Чи допомагаєте нашим військовим?
– Ми не забували про захисників. На передову передавали паски та допомагали фінансово. Крім того, для військових через волонтерів купували дрони та пікапи. Якщо є запит від волонтерів, то ми допомагаємо.
Наразі у пекарні продається більш, ніж 70 видів випічки. Дуже багато новинок. Зокрема, нещодавно пекарі розробили власний рецепт чизкейка з солоною карамеллю.
