Home Люди Мій чоловік на передовій, але завжди онлайн: жінка-підприємиця про роботу власного бізнесу...

Мій чоловік на передовій, але завжди онлайн: жінка-підприємиця про роботу власного бізнесу в Житомирі

818
0

Світлана Саванчук родом із Вінниці. Вона переїхала в Житомир декілька років тому.  Тут жінка з чоловіком та кумом відкрила пекарню.

24 лютого чоловік Світлани добровільно пішов на війну й жінка сама почала керувати бізнесом. Світлана активно допомагає військовим та терпляче чекає коханого вдома. 

Перший Житомирський поспілкувався зі Світланою керівницею пекарні “Домашні Смаколики”.

Як виникла ідея відкрити пекарню саме в Житомирі? Та чи не боялися ризиків “прогоріти”? 

Історія нашої пекарні розпочалася три роки тому. Одного дня у Вінниці ми з чоловіком гуляли містом та зайшли в одну пекарню. Ми завжди туди ходили з малим. Чоловік запитав, чому в Житомирі немає такої пекарні? Ця ідея нас обох надихнула. Згодом почали вивчати цю тему та шукати кошти на відкриття пекарні. Моя свекруха допомогла із майбутньою рецептурою, а згодом ми запропонували ідею відкрити заклад нашому куму Сергію. І вже у 2020 році відчинили двері закладу “Домашні Смаколики“.

Як ви зустріли повномасштабне вторгнення? 

Я на той час була у Вінниці та вже на наступний день чоловік приїхав та забрав мене в Житомир. Потім мій коханий та кум вирішили йти на війну та захищати рідне місто. Утримувати наш бізнес на плаву довелося мені. Мій чоловік консультував онлайн, допомагав розв’язувати будь-які проблеми. Я відчула його підтримку і це давало сили йти вперед.

 Чому ви не виїхали з міста або взагалі за кордон?

 – Було важко, адже лунали вибухи та звучали сирени. Але я не хотіла та і не могла кинути чоловіка. Я йшла на роботу всупереч тому, що відбувалося за вікном. Працювала разом зі своїми співробітниками. І жодного разу у мене не було думки кинути все. Мій чоловік пішов на війну не через амбіції. Він не зміг сидіти та чекати. Просто не хотів, щоб у Житомир зайшли окупанти.

Як працював ваш бізнес під час війни? Які були труднощі?

Наша пекарня працювала кожного дня. Щоправда асортимент продукції змінився. Ми випікали лише хліб. Почалися проблеми із постачальниками, адже більшість не працювали. З тієї сировини, яка була, ми випікали тільки хліб. Пекарі виходили на роботу та працювали по 2-3 години. Біля магазину були черги людей. Дехто з персоналу таки виїхав. Я залишала дитину вдома з бабусею та йшла  на роботу. Там разом із моїми дівчатами ми працювали. Мої співробітники – то моя сім’я. Згодом відвідувачі почали трішки оговтуватися та захотіли солодкого. І ми почали потроху випікати різноманітні смаколики.

Чи допомагаєте нашим військовим?

Ми не забували про захисників. На передову передавали паски та допомагали фінансово. Крім того, для військових через волонтерів купували дрони та пікапи. Якщо є запит від волонтерів, то ми допомагаємо.

Наразі у пекарні продається більш, ніж 70 видів випічки. Дуже багато новинок. Зокрема, нещодавно пекарі розробили власний рецепт чизкейка з солоною карамеллю. 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here