«За основу взяла рецепт із книги, яку мені подарував колись чоловік. Також переглядала відео із різними варіаціями на ютубі і врешті знайшла для себе ідеальний варіант», – говорить 30-річна засновниця бренду «Mammy.sanny.cake» Олександра Ільченко з Житомира.
Кілька років тому вона вперше спробувала спекти хліб на заквасці і відтоді в родині споживають лише такий. Господиня пригощала друзів та знайомих, а потім почала пекти на замовлення. Після незначної перерви знову відновила діяльність два місяці тому і тепер на її сторінках в соцмережах постійно з’являються фото і відео хрусткого, рум’яного й ароматного хлібчика, який придбати можуть всі охочі.
Олександра розповідає, що за освітою вона – фармацевт, але ще під час декрету після народження старшого сину захопилася кондитерською справою. Пекти вміла й до того, це їй подобалося, тож додатково пройшла ще майстер-клас у відомої кондитерині з Житомира і почала втілювати у десертах свої ідеї та задуми. Наразі зупинилася на виготовленні тортів і французьких тістечок – макарон. Крім цього, в офлайн та онлайн-форматах проводить навчання по зазначених позиціях.
«Кондитерка» на сьогоднішній день – основна сфера зайнятості для Олександри. Приблизно 80% замовлень – торти на дитячі свята. Зізнається, що у цьому випадку потрібно в першу чергу орієнтуватися на вподобання дітей, а між тим не забуває слідкувати за загальними трендами на декор. Приміром, зараз модні торти, покриті велюром, торти в стилі «cake cartoon» і тортики, які підпалюють зверху, а після цього проявляється прихований напис. Вони викликають особливий вау-ефект. Разом з тим, зазначає житомирянка, від початку повномасштабного вторгнення все більше замовляють десерти у жовто-блакитних кольорах, з елементами патріотичної символіки.
«Випікання хліба – це моє хобі, так би мовити. Коли почалася війна, закинула це, бо продовжувати займатися хлібом можливості не було, та як тільки випала така нагода, знову з радістю взялася до справи, – веде далі Олександра Ільченко. – Першими хлібчик дегустували мої рідні – така у них доля. Звичайно, все, що робить мама, куштують сини та чоловік. Пекти на замовлення запропонували самі ж клієнти, які бачили у сторіс, що я вирощую закваску і терпляче чекали поки виведу її до зрілого, сильного стану. Власне, закваска – найважливіше і найголовніше у хлібові. У мене це 100% вологості. Виводила її сама, хоча можна і купити, але ж то не так цікаво. Загалом, технологія не зовсім і складна, але й не легка. Процес довготривалий, та й результат того вартий. Починаємо ми зранку коли ставимо закваску (опару) для тіста. До вечора вона стоїть при кімнатній температурі, досягає піку своїх сил. Після цього я замішую з неї тісто, яке протягом 3-4 годин потрібно обминати, щоб хлібчик вийшов пухким та смачним. Найскладніше – виростити закваску, бо моя «помирала» двічі, доки вийшло, те що потрібно. Смак хліба на заквасці неможливо передати словами: якщо спробуєте хоч раз, закохаєтесь назавжди».
Для хліба Олександра використовує борошно з високим вмістом білка (сильне борошно), закваску, воду, вершкове масло, сіль та цукор. Випікає у домашній духовці, але обов’язково з використанням спеціального каменя, який має назву шамотний. Завдяки цьому хліб виходить неначе зі справжньої печі: текстура, кірочка та аромат – неймовірні.
Вага однієї хлібини – близько 500 г. У родині житомирянки хліб на заквасці їдять щодня, а коли бухінці закінчують, то пече знову. Діти люблять окраєць без нічого, жінка змащує скибки вершковим маслом чи крем чізом. Хліб на заквасці чудово смакує як самостійно, так і в поєднанні з чаєм чи молоком, з ним можна робити бутерброди.
«Ціну хлібу знає кожен українець. Коли є хліб, голодним ніхто не буде. Ще прабабуся казала колись, що хліб – усьому голова. Я з нею абсолютно згодна. Користь хлібу саме на заквасці в тому, що вона містить пребіотики, пробіотики, необхідні для нашого травлення та кишківника», – наголошує Олександра.
Юлія Демусь
